СПЕЦПРОЕКТ РАДІО24-ЗАПОРІЖЖЯ, 101.8 FM ТА 061.UA
Децентралізація:
на низькому старті


Після анексії Криму і тривалого конфлікту на Донбасі українська влада взялася за радикальну децентралізацію. У загальних рисах за основу було взято модель реорганізації Польщі у період до вступу в ЄС.

децентралізація в україні
Ситуація по країні
Зараз Україна переживає довгоочікуваний процес передачі влади державою місцевим органам самоврядування. Децентралізація надає значні повноваження та фінансові ресурси місцеві владі. Але з'явилося питань більше ніж очікувалося: відсутність достатньої інформованості громад про нові можливості, не вистачає відповідної нормативної бази та належної підтримки держави. Все це лякає громади: яким буде їх майбутнє, що робити з тією владою, яку вони отримали.

Запорізький регіон – серед тих, де процес об'єднання громад їде повільно. Для порівняння, у Прикарпатті є райони, де майже закінчено процес об'єднання територіальних громад, згідно Перспективного плану. Тоді як у Запорізькому регіоні з запланованих 69 об'єдналися менше 20%. Така критична різниця пояснюється відсутністю прагнення до об'єднання самих запорізьких громад. В регіонах, які граничать з Польщею, люди їздять до сусідів і на власні очі бачать позитивні зміни після децентралізації.

Децентралізація - процес перерозподілу, передачі функцій та влади від центральних органів влади до місцевих громад
Єжи Регульський
Автор польської реформи місцевого самоврядування
В Запорізькій області керівники громад та населення лякаються розпочатого переформатування, бояться євроінтеграції. А Польщі є що показати. Як відомо, розбудова демократії там розпочалася ще 1989. Децентралізація влади в країні не тільки стала ще одним кроком до демократії, а й підтвердила правильність обраного державою напрамку, засвідчивши ефективність місцевого самоврядування.

Краще один раз побачити, ніж 10 раз почути і спробувати вирішити невеличку проблему, ніж намагатися змінити світ, - вважають у Громадській організації «Наше поділля». Вона з'явилась 14 років тому у Вінниці, а на цей час співпрацює з півсотнею організацій по всій Україні, в тому числі на Запоріжжі. Важливо, ГО працює з маленькими громадами, яких не помічають інвестори та грантодавці. Про передачу корисного європейського досвіду ми говорили з Юріем Степанцем – головою вінницької громадської організації «Наше поділля».

Юрій Степанець
м. Вінниця

Голова громадської організації
«Наше Поділля»,

www.facebook.com/yuriy.stepanets
monp.org.ua





децентралізація в регіонах
Місцеві громади
- Юрій, що децентралізація пренесе місцевій громаді?

- Якщо децентралізація все ж таки піде, то для України буде досить великий виклик. Тому що кошти передадуть на місця, повноваження передадуть, а хто буде дивитись на руки влади - невідомо. Кількість активістів в громадах, їх досвід спостерігати за діями влади не такий великий. В державі глобальна проблема - корупція, і скоро ця корупція спуститься у невеличкі громади, і не буде кому за тим всім дивитись, не буде фахових, у тому числі журналістів, які будуть правильно контролювати розподіл коштів. Думаю, що ми, як суспільство, повинні готувати і мотивувати таких активістів в громадах, щоб вони були більш наполегливі.

- І ви саме цим займаєтесь?

- Якоюсь мірою. Можна і так сказати. З європейськими інстанціями ми співпрацюємо давно. Наприклад, один із останніх проектів фінансує польсько-канадський фонд підтримки демократії, який має гроші від МЗС Польщі і МЗС Канади. В цьому проекті ми намагаємось співпрацювати із найбільш активними громадами, або майбутніми громадами таким чином, щоб вони в момент закінчення децентралізації були максимально готові використати можливості, які вона надасть. Часто стикаємось: «Дайте нам гроші, ми тут швиденько все вирішимо». Але дивлячись, як українці ці гроші витрачають… не вирішують нічого. Ми як раз вчимо під час цього проекту громади більш консультуватися з тим, що вони хочуть робити з місцевою громадою і виходи на такий глибокий, постійний діалог приймати рішення, що робити, як і коли робити спільно з громадою і не боятись цю громаду запитувати. От, наприклад, під час цього проекту в 9 областях, в яких ми працюємо, ми відібрали 4 райони, тому що на цей момент децентралізація тільки-тільки стартувала, провели по 2 навчання. Намагались відбирати 50 на 50 громадський діячів і представників місцевої влади. Вони між собою подружились, власне зрозуміли, що вони не вороги один одному. Провели 2 семінари, на яких ми говорили про способи активізації людей, громад під час прийняття рішень.

- А що далі?

- Пізніше ми мали навчальні поїздки до Польщі і був локальний аналіз. Це коли люди виходили до громад і власне дізнавались у чому проблема, або в чому є якийсь місцевий позитив. Після приїзду із Польщі люди мали час на круглі столи, щоб все це обговорити і зараз вони вже реалізують ініціативи. Мають невеликі кошті до 30 тисяч гривень на вирішення тих невеличких проблем. Пізніше ми плануємо видати книжку про успішні історії, які обов'язково будуть. Плануємо візити між областями, щоб люди поїхати і подивитись, які є там проблеми, на заході, які на сході, як там живуть люди, як рішення приймають.

- Не могли б ви більше розповісти про поїздки. Як люди сприймали побачене? Адже Польща вже живе, як Європа.

- Я би сказав, що Польща буває різна, як і Україна. Якщо подивитись на Україну, будемо сподіватися, що реформа децентралізації дасть нам якісь гроші, і ми будемо жити краще. Але якщо подивитись до реформи, то якісь міста живуть краще, інші – не такі заможні, так само і села. Виходить, що проблема не в децентралізації і не в законодавстві, а в чомусь іншому. Так саме і в Польщі. Ми намагаємось показувати у сусідів добрі сторони та результати, але не космічні. В Польщі гроші, які вони мають від Євросоюзу, вони існують, але не обов'язкові. Якщо місцева громада не буде активною, то вони не будуть їх мати. В Польщі ще є такі місцевості. Невелика активність громади, де влада не надто відкрита до того, щоб більше працювати і, значить, місцевості не так розвинені, як скажімо інші. Кошти та інвестиції від Євросоюзу – це не обов'язкове. Ніхто не прийде і не скаже: «На, забери ці мільйони». Так само і українські громади. Коли децентралізація пройде, кошти самі собою не посиплються. Це просто буде можливість, треба буде щось робити, або звернутись в додаткові фонди, або боротись за ці гроші, тому що багато інструментів, окрім ПДВ, будуть залежити від активності місцевої громади. Тому, якщо влада захоче отримувати більше грошей з акцизу на алкоголь, то потрібно буде вже не закривати очі на «кума Петра», який продає алкоголь у судньому магазині. І сказати кумові, що треба тепер платити, як усі, бо від цього залежить добробут усіх нас. Люди повинні розуміти, що це все робиться для нас, як збудуємо так і будемо жити.
Кошти та інвестиції від Євросоюзу – це не обов'язкове. Ніхто не прийде і не скаже: «На, забери ці мільйони»
Юрій Степанець
ГО "Наше Поділля"

децентралізація у польщі
Досвід сусідів
- В Запорізькій області лякаються розпочатого переформатування, бояться євроінтеграції. Ви мешкаєте в регіоні, який поряд з Польщею, люди їздять до сусідів і на власні очі бачать позитивні зміни після децентралізації. Як люди сприймають те, що бачать у Польщі?

- Сприймають добре. Наше найбільше побоювання, щоб люди не сприймали те, що в Польщі, як якесь недосяжне. Тому нам важливо показувати різну Польщу. Загалом же, люди надихаються і беруть якісь позитивні ідеї для впровадження тут в Україні. Багато чого залежить від самих людей, чого захочуть, повірять в ті зміни або не повірять.

- Якщо я правильно розумію, ви вже другий рік займайтесь цим проектом? Чи були за це період якісь історії успіху?- Зараз іде етап реалізації ідей і у подальшому, я гадаю, що такі історії успіху будуть. Наприклад, є невеличке місто десь на 30-40 тис чоловік. Восени, коли падає листя, люди його збирають і відповідно, що хочуть з ним зробити? Спалити… То вже стає проблематично дихати і після нашого проекту, влада вийшла до громади і сказала, що можна зробити компостні ями, забезпечити людей транспортом, щоб наповнити ті ями. Власне громада отримали кошти і сподіваюсь, що в них все вийде… Або громада з Комунарівки - це вже з Вінницької області, яка хоче зайнятися сортуванням твердих побутових відходів. В кількох селищах Калинівського району спочатку зменшити проблему сміттєзвалище, а потім, це в нас така мрія, посади ліс для рекреації. В Херсонській області ідея с покращенням роботи громадського транспорту. В Чернівецькі області будуть займатись з дітьми з інвалідністю і намагатимуться інтегрувати їх. Досить багато в нас проектів побутової направленості, здавалося б вузької проблеми, але насправді важливої для окремої громади.

- Кошти які надаються, 30 тис. грн., це ж невеличка сума для громади і скоріше більш направлена на те, щоб пробудити активність. Так?

- Є таке зараз популярне слово… публічна партисипація. Тобто навчити цієї публічної партисипації локальні громади, щоб влада виходила до людей і питала, що вони хочуть і чому це важливо.Бо грошей на все немає, а тому будемо спочатку це робити, а потім це… Але так, як зараз приймаються рішення… люди не мають можливість впливати. Ми не змінюємо світ весь одразу, ми не будуємо стадіонів або інфраструктурні проекти. Але ми показуємо, що можна щось змінити навіть невеликими коштами. Загалом ціль нашого проекту, не вирішити усі проблеми громади, а навчити співпраці.

- Уявіть, що ви виступаєте перед аудиторією, яка сумнівається чи співпрацювати з ЄС, чи не співпрацювати. Щоб ви побажали?

- Відкинути страх, закритість, стереотипи. Ще пам'ятаю перші поїздки до Польщі, коли українці були такі зверхні, «Куриця не птица, Польша не заграница». А зараз ми дивимось на Польшу, як на диво. А дива немає, просто люди працювали. І нам потрібно працювати, не намагатися робити те, що ми хочемо, а робити тільки те, що потрібно громаді і буде все добре. Не робити таких статусних речей, а тільки те, що потрібно, бо людина живе у повсякденних реаліях. Потрібно хорошу дорогу і захищене житло. А в Україні людина прагне показати, що вона така велика і важлива.
секрет успіху
Зараз ми дивимось на Польшу, як на диво. А дива немає, просто люди працювали. І нам потрібно працювати
Після реформи
в Польщі замість
49 воєводств
стало 16
Запорізька область
До та Після
громадські ініціативи
Спроможні громади
- У Запорізькому – промисловому регіоні - багато хто хвилюється щодо наближення України до ЄС. Хвилюються великі підприємства, що не зможуть працювати на існуючому обладнанні, що не зможуть конкурувати. Як підприємці сприймають процес євроінтеграції у вашому регіоні?

- Думаю, люди бояться бо вони не знають. А виходів насправді два. Жити як живемо, або виходити на інші ринки. Не обов'язково на європейські, можливо на глобальні. Африка, наприклад. Мабуть повинен пройти деякий час, щоб люди зрозуміли, що потрібно домовлятись і тоді отримаємо разом більше. Або будемо жити так як зараз, а зараз нас не дуже влаштовує. Власне такий самий досвід Польщі. Було там об'єднання і утворились гміни. Ті, хто зараз є менші шкодують, чому вони такі маленькі і чому вони не об'єднались тоді. Є більші громади і вони розвиваються, розвінчують ті страхи, які були напочатку.

- Як би Ви охарактеризували вашу організацію?

- Крім проектів, про які я сказав, ми волонтери – робимо речі, за які нам не платять. Наприклад, ми вчимо дітей шкільного віку сортувати сміття і заробляти на цьому кошти. Тобто ми розробили таку модель, де діти вчаться, як управляти цими відходами, так і як розпоряджатись цими коштами і потім управляти майном. Працювали із Стрижавською школою із Вінниці, і діти власне за кілька років придбали тенісні столи, відремонтували проектор і купили м'ясорубку для шкільної столової.

- Як це відбувається, поясніть?

- Діти просто розуміють, що потрібно викидати не в 1 відро, а в декілька. Ми домовились зі школою, з підприємством, яке купує сировину, кошти за це все відаються батьківському комітету, і вони вже вирішують нащо віддавати кошти, обов'язково запитують дітей. Секрет у тому, щоб дітям це подобалось, і тоді це все працює. Починали зі школи, тепер і з дому школярі приносять сміття.

- Яка це кількість грошей?

- 15-20 тисяч гривень щорічно. Сортирує сміття багато хто. Наше ноу-хау - це те, що ми працюємо з дітьми і віддаємо можливість приймати рішення дітям. Ну і так пішло, акція за акцією, ми завжди намагаємось половину коштів віддавати на індивідуальні призи, щоб мотивувати активніших. Крім того ми тут, у Вінниці, уже всіх замучили, міську владу, щоб вони не красили дерева у білий колір, тому, що це не треба, тому, що це шкодить деревам, тому, що це заборонено законодавством.

- У вас є експерти, які це підтвердили?

- Найбільший експерт – це я! Бо Я закінчував агрономічний університет! За спеціальністю агроном! Можу сказати, що це шкідливо. Окрім мене ми писали іншим експертам, і всі кажуть, що це не потрібно робити. Дуби, берези добре себе почували сотні-тисячі років до того, як люди придумали їх білити. Проблема у тому, що влада намагається таким чином приховати реальні проблеми, замазавши їх вапном, а нам всім здається, що щось робиться, коли білиться. А насправді - бордюри не рівні, асфальт весь у дірках…

- Дивлячись на вас, Ви та людина, яка не вирішує змінити світ, а вирішує якусь маленьку проблему. І так саме навчаєте людей.

- Обидві ініціативи, про які я зараз розказав, це є моє хобі. Хочеться бачити таку прикладну демократію, зміни. Коли людина чекає на трамвай на зупинці, і він (трамвай) вчасно приходить і приємно, от ми щось зробили, і людині від цього комфортно. Приємно, комфортно і не складно. Для реформ місцевих змін не потрібно багато коштів, а потрібно просто співпрацювати громадою. Якщо говорити про співпрацю з ЄС, то все це ми побачили на заході, коли їздили у Польщу чи Великобританію. Більш заможні країни нас надихаюсь говорити владі, не купуйте електронні табло на кожну зупинку, бо в Лондона немає таких грошей і вони (електронні табло) там лише у центрі, а всюди ставлять такі прості графіки руху. Наприклад, коли ми говоримо про екологію. Сміття нас повинно мотивувати. В 2013 році Україна закупила 200 000 тон макулатури, напевно, що в Німеччині, бо люди не такі багаті і сортують сміття, а Україна така багата і купує це, щоб забезпечити такі комбінати як Обухівський... У європейців можна багато чого запозичити. Тільки не дивитись на це як: «О, боже, вони так далеко пішли», але брати якусь маленьку діляночку і робити все можливе для вирішення проблем.
Майбутнє
8 причин для підтримки
децентралізації

Журналіст — Агаркова Наталія
Редактор — Бринза Ерік
Фото/графіка — Меняйло Андрій
07.09.2016

Матеріал публікується в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа», що реалізується Громадською організацією «Інтерньюз-Україна» у партнерстві з Товариством Лева та Фондом міжнародної солідарності (Польща). Публікація цього матеріалу стала можливою завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Зміст публікації є виключно відповідальністю автора/редакції Радіо24 та необов'язково відображає точку зору USAID, уряду США та МЗС Польщі.
Made on
Tilda